Торт з двома свічками? Краще дві пляшки пива!

Написано 28 Серпня 2012 року | Прокоментуй!

Рівно два роки назад, 28 серпня 2010 року, я підписав свій перший контракт фрілансера. Так почався новий етап у моєму житті. Озираючись назад можу сказати, що за цей час було і позитивне, і негативне. Проте у цій замітці я не чіпатиму того, що не має безпосереднього відношення до моєї професійної діяльності.

Спочатку кілька слів про апріорні переваги фрілансу. Звісно усі вони (чи принаймі більшість) добре відомі та все ж… Працюючи фрілансером можна: а) вибирати проекти, які тебе цікавлять, б) самостійно формувати свій робочий графік, в) виконувати роботу у будь-якому місці, де є доступ до Інтернету. Це все в ідеалі. Напевно мені щастило, бо за два роки усі ці пункти майже завжди виконувались.

Недоліки також відомі. Це нестача спілкування з людьми, які працюють у цій же сфері, нестабільність прибутків, відсутність гарантій, відпусток тощо. Щодо спілкування – це правда, іноді стикався з задачами, вирішення яких самотужки знайти було важко. Однак мені пощастило, що у мене є друг, який також програмує, хоч і має економічну освіту. Його ідеї, а іноді саме лише спільне обговорення проблеми приводило мене до розв’язання. Нестабільність прибутків була перших декілька місяців, коли моє портфоліо було дуже скромним, досвід невеликим, а впевненість у своїх силах невисокою. Проте у подальшому з цим не було проблем. Гарантією, що я одержу зароблені гроші, було те, що я завжди працював через сайт для фрілансерів (а не безпосередньо з клієнтом) і намагався вибирати контракти з погодинною оплатою праці, виплати за якими надходять щотижня. Що стосується відпусток, то я не прихильник довготривалих відпочинків, мені достатньо 3-4 дні (в ідеалі – довгий вікенд).

До речі погодинна оплата праці (якої не було на моїй попередній роботі та й нема там, де я офіційно працюю зараз) підштовхнула мене вище цінувати свій робочий час. Я почав прагнути працювати швидше, максимально концентруватися на завданні, яке виконую. Разом із цим я почав більше цінувати свій вільний час, час, який я проводжу з друзями і близькими мені людьми. Фільм “In Time” з Джастіном Тімберлейком лише підсилив це відчуття [хто не видів фільм – подивіться].

Загалом за ці два роки у мене було понад 100 проектів. Я здобув непоганий досвід у створенні веб-застосунків. Завдяки спілкуванню з людьми з інших країн, розширив свій світогляд. Звісно я не зробив кар’єру. До цього часу можна було просидіти на якійсь фірмі, дорости до сеньйора чи навіть керівника відділу (як це зробив дехто з моїх однокурсників) і почати поволі запливати жиром. Однак мені би було нудно. Як сказав Стів Джобс “Stay hungry”…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Метадані